Попередня сторінка: 8. Професійна етика перукаря
Наступна сторінка: 10. Укладання волосся
Зміст
9.1. Жіночі стрижки
9.2. Чоловічі стрижки
9.4. Особливості виконання дитячих стрижок
Щороку з’являються нові техніки й моделі жіночих стрижок. Однак існують класичні варіанти стрижок, які не виходять із моди. Базові стрижки є основою створення багатьох модельних стрижок на різну довжину волосся.
9.1.1. Стрижка «руська» (рис. 9.1)
Форма стрижки: масивна.
Техніки стрижки: тупий прямий зріз ножицями (машинкою), окантування.
Інструменти: ножиці прямі, комбінований гребінець.
Технологія виконання Волосся розчісують за його ростом і розділяють центральним вертикальним проділом на праву та ліву частини (рис. 9.2, а). Якщо клієнт носить боковий проділ, волосся фронтальної зони розділяють з урахуванням цього побажання. Стригти волосся розпочинають на потиличній зоні від середини шийної виїмки, рухаючись ліворуч (рис. 9.2, б). Стрижуть прямим тупим зрізом (ножиці тримають у руці долонею вниз).
Продовжують стрижку лівої скроневої зони, утворюючи рівну горизонтальну лінію (рис. 9.2, в) .
Стрижуть прямим тупим зрізом (ножиці тримають у руці долонею вниз).
Переходять до стрижки волосся правої частини голови. Стригти волосся розпочинають на потиличній зоні від середини шийної виїмки, рухаючись праворуч (рис. 9.2, г). Стрижуть прямим тупим зрізом (ножиці тримають у руці долонею вгору).
Продовжують стрижку правої частини скроневої зони, утворюючи рівну горизонтальну лінію прямим тупим зрізом (ножиці тримають у руці долонею вгору) (рис. 9.2, ґ).
Завершують стрижку волосся перевіркою її якості методом «перечісування волосся» та ліквідацією недоліків (рис. 9.2, д).
9.1.2. Стрижка «каре» (рис. 9.3)
Форма стрижки: масивна.
Техніки стрижки: «внутрішнє градуювання», «пасмо на пасмо».
Інструменти: ножиці прямі, комбінований гребінець.
Технологія виконання
Волосяний покрив голови ділять хрестоподібним проділом на чотири зони (рис. 9.4, а). Якщо клієнт носить боковий проділ, волосяний покрив фронтальної зони розділяють з урахуванням побажань клієнта.
На нижньопотиличній зоні голови горизонтальним проділом відділяють пасмо завтовшки 1-2 см. Для зручності верхню частину волосся фіксують на маківці за допомогою затискачів (рис. 9.4, б). Виділене пасмо відчісують за ростом униз і стрижуть тупим прямим зрізом на певній довжині, утворюючи горизонтальну лінію. Це пасмо буде контрольним на потиличній зоні.
Горизонтальним проділом ліворуч і праворуч відділяють наступне пасмо завтовшки 1 см. Відчісують униз і стрижуть методом внутрішнього градуювання, орієнтуючись на довжину першого пасма. Кут відтягування пасом — 0° (рис. 9.4, в). У такий спосіб стрижуть усі наступні пасма потиличної зони, рухаючись до маківки. Кут відтягування пасом — 0°.
Потім переходять до стрижки волосся фронтальної зони. На правій скроні відділяють горизонтальним проділом перше контрольне пасмо завтовшки 1—2 см. Стрижуть тупим прямим зрізом, орієнтуючись на контрольне пасмо потиличної зони. Це пасмо буде контрольним для правої фронтальної зони.
Наступні пасма стрижуть методом внутрішнього градуювання, орієнтуючись на довжину першого пасма. Кут відтягування пасом — 0°. У такий спосіб стрижуть волосся, рухаючись до центрального проділу (рис. 9.4, г).
Ліву фронтальну зону стрижуть аналогічно правій. Звіряють довжину волосся правої та лівої частин і за потреби її корегують (рис. 9.4, ґ).
9.1.3. Стрижка «паж» (рис. 9.5)
Форма стрижки: масивна.
Техніки стрижки: «пасмо на пасмо», «внутрішнє градуювання».
Інструменти: ножиці прямі, комбінований гребінець.
Технологія виконання Волосяний покрив голови розділяють хрестоподібним проділом на основні зони (рис. 9.6, а). Уздовж крайової лінії росту волосся відділяють перше контрольне пасмо завширшки 1 см. Відчісують униз за ростом волосся і виконують 4 контрольні надрізи, що визначатимуть довжину стрижки на чолі, на рівні правого та лівого вух і на шиї (рис. 9.6, б).
Стрижуть тупим зрізом, плавно з’єднуючи 4 надрізи праворуч і ліворуч від чола: до скронь; від середини шийної виїмки до скронь (рис. 9.6, в).
Паралельно до першого відділяють наступне пасмо завширшки 1 см. Накладають його на контрольне й стрижуть на 1-2 мм довше за попереднє внутрішнім градуюванням. З правого боку волосся стрижуть, рухаючись від чола до скронь; з лівого — від скронь до потилиці. Кут відтягування пасом — 0° (рис. 9.6, г).
Усі наступні пасма відділяють паралельними проділами, рухаючись у напрямку до маківки. Стрижуть внутрішнім градуюванням аналогічно попередньому пасму.
Стрижку завершують візуальною перевіркою та остаточно корегують лінію окантування (рис. 9.6, ґ).
9.1.4. Стрижка «проста коротка» (рис. 9.7)
Форма стрижки: рівномірна.
Техніка стрижки: «на пальцях» (або «пасмо за пасмом»).
Інструменти: ножиці прямі, ножиці філірувальні; комбінований гребінець. Технологія виконання Волосяний покрив голови ділять на тім’яну, скроневі та потиличну зони (рис. 9.8, а).
На тім’яній зоні, по крайовій лінії росту волосся, відділяють пасмо, відчісують на обличчя і стрижуть. Довжина цього пасма буде контрольною для подальшого виконання стрижки.
Наступне пасмо тім’яної зони відділяють горизонтальним проділом, відчісують разом з контрольним під кутом 90° і зістригають на рівні контрольного пасма (рис. 9.8, б). Наступні пасма цієї зони стрижуть аналогічно, причому кожне попереднє пасмо буде контрольним для наступного.
Наступну смугу пасом правої верхньоскроневої зони відділяють вертикальним проділом по крайовій лінії росту волосся, захоплюють разом з контрольним пасмом з верхньої смуги, відтягують на обличчя і стрижуть на задану довжину (рис. 9.8, в). Наступні пасма відділяють і стрижуть аналогічно під кутом 90° до голови, рухаючись до середини потилиці.
Смугу волосся нижньоскроневої зони стрижуть аналогічно правій верхньо-скроневій (рис. 9.8, г).
Ліву частину голови стрижуть, стоячи обличчям до клієнта. Смугу волосся лівої верхньоскроневої зони відділяють вертикальним проділом. Пасмо по крайовій лінії росту волосся захоплюють разом з контрольним пасмом з верхньої смуги, відтягують на обличчя і стрижуть на задану довжину. Наступні пасма відділяють вертикальними проділами, відчісують разом з контрольним під кутом 90° до голови та зістригають на рівні контрольного пасма, рухаючись до середини потилиці (рис. 9.8, ґ).
Смугу волосся лівої нижньоскроневої зони стрижуть аналогічно (рис. 9.8, д).
На потиличній зоні пасма відділять вертикальними проділами, стрижуть під кутом 90° до голови, орієнтуючись на довжину контрольного пасма. Рухаються від крайової лінії росту волосся за вухом до середини потилиці з обох боків (рис. 9.8, е).
Після завершення стрижки волосся розчісують за напрямком росту й виконують окантування всіх зон за обраним варіантом (рис. 9.8, є).
9.1.5. Стрижка «задор» (рис. 9.9)
Форма стрижки: рівномірна.
Техніка стрижки: «на пальцях» (або «пасмо за пасмом»).
Інструменти: ножиці прямі, ножиці філірувальні; комбінований гребінець.
Технологія виконання
За допомогою вертикального та горизонтального проділів волосяний покрив голови розділяють на чотири зони (рис. 9.10, а).
Додатково горизонтальним проділом навколо голови волосяний покрив розділяють на верхній та нижній яруси. Контрольне пасмо відчісують на маківці круговим проділом з радіусом 4 см. Стрижуть пасмо зовнішнім зрізом під кутом відтягування 90° до поверхні голови (рис. 9.10, б). Довжина контрольного пасма визначає довжину майбутньої стрижки.
Стрижку волосся верхнього ярусу виконують в напрямку від центрального проділу на потиличній зоні, рухаючись ліворуч, а потім праворуч до центрального проділу тім’яної зони. Пасма волосся відділяють радіальними проділами, зістригають зовнішнім зрізом з відтягуванням пасма під кутом 90° до поверхні голови (рис. 9.10, в).
Волосся нижнього ярусу стрижуть аналогічно верхньому, орієнтуючись на його довжину (рис. 9.10, г).
Після завершення стрижки виконують окантування волосся на погодженій з клієнтом довжині. За бажанням виконують філірування кінців волосся (рис. 9.10, ґ).
9.1.6. Стрижка «каскад» (рис. 9.11)
Форма стрижки: прогресивна.
Техніка стрижки: «на пальцях» (зовнішній зріз).
Інструменти: ножиці прямі, ножиці філірувальні; комбінований гребінець.
Технологія виконання
За допомогою вертикального та горизонтального проділів волосяний покрив голови розділяють на чотири зони (рис. 9.12, а). Стрижку розпочинають із потиличної зони.
Відділяють контрольне пасмо на маківці, утворивши трикутник за допомогою двох діагональних проділів. Відчісують пасмо під кутом 90°, визначають його довжину та стрижуть способом «на пальцях» прямим зрізом (рис. 9.12, б).
Наступне пасмо відділяють діагональним проділом, відчісують і зістригають, орієнтуючись на контрольне пасмо (рис. 9.12, в). У такий спосіб стрижуть усе волосся лівої потиличної зони.
Волосся правої потиличної зони голови стрижуть аналогічно лівій (рис. 9.12, г).
Потім переходять до стрижки фронтальної зони голови, де також відділяють другий трикутник за допомогою двох діагональних проділів (рис. 9.12, ґ).
Фронтальну зону голови починають стригти з правого боку. Пасма відділяють діагональними проділами, стрижуть способом «на пальцях», орієнтуючись на контрольне пасмо (зона потиличного трикутника) (рис. 9.12, д). У такий спосіб стрижуть волосся правої частини голови в напрямку від маківки до крайової лінії росту волосся на скроні.
Волосся лівої частини фронтальної зони голови стрижуть аналогічно правій (рис. 9.12, е).
У процесі стрижки волосся можна філірувати.
Після завершення стрижки волосся відчісують за напрямком росту, виконують окантування по формі стрижки (рис. 9.12, є).
9.1.7. Стрижка «сессун» (рис. 9.13)
Форма стрижки: градуйована. Техніки стрижки: «пасмо на пасмо», «зовнішнє градуювання».
Інструменти: ножиці прямі, комбінований гребінець.
Технологія виконання Волосяний покрив голови розподіляють на зони — фронтальну та потиличну — за допомогою горизонтального проділу (рис. 9.14, а).
Стрижку розпочинають з нижньопотиличної зони.
Паралельно до росту волосся на тттиї відділяють пасмо завтовшки 0,5 см. Виконують окантування волосся від середини шиї в напрямку мочок вух (рис. 9.14, б). Для виконання зрізу пасмо притискають до іттиї зовнішнім боком долоні лівої руки.
Наступні пасма на потилиці стрижуть аналогічно, виконуючи зовнішнє градуювання. Відділяють пасмо завтовшки 0,5 мм і захоплюють його гребінцем разом із простриженим пасмом, затискають між указівним і середнім пальцями лівої руки. Трохи розвертають долоню на себе, відтягують пасмо вгору під кутом 45° і стрижуть нарівні попереднього пасма (рис. 9.14, в). У такий спосіб стрижуть волосся потиличної зони до горизонтального проділу.
Волосся скроневих зон голови стрижуть аналогічно потиличній зоні, орієнтуючись на контрольну довжину волосся на потилиці (рис. 9.14, г).
Лінія окантування волосся на правій скроні плавно переходить у лінію окантування на потилиці або різко межує з нею, утворюючи чіткий кут.
Продовжують стрижку лівої скроневої зони аналогічно правій.
Волосся тім’яної зони відчісують на обличчя, виконують окантування чілки, з’єднуючи отриману лінію з лінією окантування на скронях (рис. 9.14, ґ). Продовжують стрижку аналогічно потилиці.
9.1.8. Стрижка «гарсон» (рис. 9.15)
Форма стрижки: градуйована.
Техніки стрижки: «пасмо на пасмо», «зовнішнє градуювання». Інструменти: ножиці прямі, ножиці філірувальні; гребінець комбінований.
Технологія виконання
Волосяний покрив голови розділяють хрестоподібним проділом на 4 основні зони. Допоміжним V-подібним проділом, що проходить від кінчиків вух до потиличного виступу, потиличну зону ділять на 4 частини. Двома горизонтальними проділами відділяють лобно-тім’яну зону від скроневих (рис. 9.16, а).
На нижньопотиличній зоні з обох боків від вертикального проділу паралельно крайовій лінії росту волосся відділяють пасмо завширшки 0,5 см і відчісують його вниз. Виконують окантування у формі мису або овалу (рис. 9.16, б). Це пасмо буде контрольним.
Паралельно до контрольного пасма, ліворуч і праворуч від вертикального проділу, відокремлюють наступне пасмо. Відтягують його під кутом 90° до голови, стрижуть із внутрішнього боку долоні, орієнтуючись на довжину контрольного пасма (рис. 9.16, в).
У такий спосіб виконують стрижку на нижньопотиличній зоні до V-подібного проділу ліворуч і праворуч від центрального проділу (рис. 9.16, г).
Відокремлення пасом на верхньопотиличній зоні залишають без змін. Кут відтягування змінюють з 90° до 45°. Зміна кута відтягування створює об’єм завдяки зменшенню висоти градуювання волосся (рис. 9.16, ґ).
У такий спосіб виконують стрижку всієї верхньопотиличної зони.
Для поєднання волосся потиличної та тім’яної зон використовують зону трикутної форми, що залишилася після стрижки потиличної зони. Пасма цієї зони відділяють радіальними проділами, відтягують під кутом 90° та стрижуть, орієнтуючись на довжину попередньо прострижених пасом (рис. 9.16, д, с. 89).
На правій скроні горизонтальним проділом відділяють пасмо завширшки 0,5 см паралельно до напрямку росту волосся, відчісують до вуха й виконують окантування на рівні середини або 1/3 висоти вуха (рис. 9.16, е, с. 89). Задана лінія зрізування буде контрольною. Аналогічно стрижуть волосся лівої скроні.
Наступні пасма на скроні відокремлюють паралельно до контрольного пасма. Відтягують пасма під кутом 45° до голови й стрижуть з внутрішнього боку долоні, орієнтуючись на довжину контрольного пасма на скроні та потилиці (рис. 9.16, є, с. 89).
Пасма лівої скроні стрижуть, орієнтуючись на довжину контрольного пасма на скроні та потилиці, до П-подібного проділу (рис. 9.16, ж, с. 89). Прострижене волосся правої та лівої скроневих зон відчісують на обличчя і виконують зріз, який з’єднає майбутню чілку з довжиною волосся на скронях (рис. 9.16, з, с. 89).
На лобно-тім’яній зоні відділяють пасмо завширшки 0,5 см, відчісують його за напрямком росту волосся і виконують окантування чілки, узгодивши довжину з клієнтом. Максимальна довжина чілки сягає перенісся.
Наступне пасмо відокремлюють паралельно до контрольного, відтягують його разом з контрольним під кутом 90° і виконують зріз. Відділяють кожне наступне пасмо завширшки 0,5 см, відчісують його під кутом 90° і стрижуть на рівні попереднього (рис. 9.16, и, с. 89). У такий спосіб простригають усю лобно-тім’яну зону, що створить додатковий об’єм. За потреби волосся філірують.
9.1.9. Стрижка «французька» (рис. 9.17)
Форма стрижки: комбінована.
Техніки стрижки: «пасмо на пасмо», «зовнішнє градуювання».
Інструменти: ножиці прямі, філірувальний ніж, комбінований гребінець.
Технологія виконання
Волосяний покрив голови розподіляють горизонтальним проділом на потиличну та фронтальну зони. Двома вертикальними (паралельними) проділами, що проходять від лобних западин до тім’яних виступів, фронтальну зону розділяють на тім’яну та дві скроневі (рис. 9.18, а).
Для зручності виконання стрижки волосся потиличної зони розділяють на 9 квадратів за допомогою двох вертикальних і двох горизонтальних проділів. Волосся виділених квадратів фіксують затискачами (рис. 9.18, б).
Стригти волосся розпочинають з першого (1) квадрата. Відступивши 1 см від крайової лінії росту волосся на шиї, відділяють пасмо горизонтальним проділом і стрижуть прямими ножицями на довжину 5-7 см. Це пасмо буде контрольним. Наступні пасма у квадраті відділяють горизонтальними проділами, відтягують під кутом від 10° до 45° та зістригають філірувальним ножем, орієнтуючись на контрольне пасмо (рис. 9.18, в).
Волосся другого (2) квадрата стрижуть аналогічно першому. Висота філірування волосся сягає 1 см (рис. 9.18, г).
У такий спосіб стрижуть усе волосся нижнього ярусу, дотримуючись усіх умов виконання стрижки (рис. 9.18, ґ).
Волосся середнього ярусу стрижуть аналогічно нижньому, застосовуючи горизонтальне відділення пасом та орієнтуючись на попередню контрольну довжину пасом, розміщених нижче. Кут відтягуванням пасом — від 10° до 45° (рис. 9.18, д). Послідовність стрижки відповідає нумерації квадратів. Висоту філірування волосся необхідно збільшити на 1 см, що становитиме 2 см.
Волосся верхнього ярусу стрижуть аналогічно нижньому, зберігаючи кут відтягування пасом від 10° до 45° (рис. 9.18, е). Послідовність стрижки відповідає нумерації квадратів. При цьому висоту філірування волосся збільшують на 1 см, що становитиме 3 см відносно нижнього ярусу.
Волосся скроневих зон розділяють Т-подібним проділом. Спочатку стрижуть праву скроневу ділянку, орієнтуючись на довжину контрольного пасма потиличної зони (рис. 9.18, є).
Волосся першого (1) квадрата скроні захоплюють одночасно з контрольною довжиною волосся верхнього ярусу потиличної зони, стрижуть, відтягуючи пасма на обличчя. Волосся другого (2) квадрата захоплюють одночасно з довжиною першого квадрата й середнього ярусу потиличної зони та стрижуть з відтягуванням униз на вухо. Волосся третього (3) квадрата стрижуть, орієнтуючись на довжину волосся першого та другого квадратів з відтягуванням у напрямку обличчя (рис. 9.18, ж).
Аналогічно стрижуть волосся лівої скроні, орієнтуючись на контрольну довжину пасом потиличної зони. Застосовують відтягування пасом униз та на обличчя, кут відтягування — від 10° до 30° (рис. 9.18, з, с. 91). Висота філірування волосся становить 3 см.
Волосся тім’яної зони стрижуть у напрямку від маківки до чола, орієнтуючись на довжину волосся потиличної та скроневих зон (рис. 9.18, и, с. 91). Якість стрижки перевіряють способом «на пальцях». За потреби виконують окантування скронь і чілки прямими ножицями, застосовуючи сучасні методи філірування.
9.1.10. Стрижка «австрійська» (рис. 9.19)
Форма стрижки: комбінована.
Техніки стрижки: «пасмо на пасмо», «зовнішнє градуювання», прямий зріз.
Інструменти: ножиці прямі, філірувальний ніж, комбінований гребінець.
Технологія виконання
Волосся розподіляють горизонтальним проділом на фронтальну та потиличну зони. Потім фронтальну зону розділяють вертикальним проділом від середини лобного виступу до маківки (рис. 9.20, а).
Потиличну зону ділять на дві частини. Ширина верхньої частини становить 5-8 см залежно від форми голови та густоти волосся. Нижню частину розділяють на 6 рівних квадратів (рис. 9.20, 6). Для зручності волосся виділених ярусів та квадратів збирають у пучки й закріплюють затискачами.
Стрижку розпочинають з першого (1) квадрата. Відділяють перше пасмо горизонтальним проділом, відчісують його на шию і виконують окантування прямими ножицями. Довжина пасма становить 3-5 см. Наступні пасма волосся у квадраті відділяють горизонтальними проділами, захоплюють разом з контрольним, тримають під кутом від 10° до 45°, виконують зовнішній зріз філірувальним ножем (рис. 9.20, в). Висота філірування волосся — 1 см.
Волосся другого (2) та третього (3) квадратів стрижуть аналогічно першому (рис. 9.20, г). Висота філірування волосся — 1 см.
У такий спосіб простригають усе волосся нижнього ярусу.
Волосся середнього ярусу стрижуть аналогічно нижньому, орієнтуючись на контрольну довжину пасом, розміщених нижче (рис. 9.20, ґ). Послідовність стрижки: спочатку центральний четвертий (4) квадрат, а потім бокові п’ятий (5) і шостий (6) квадрати.
Волосся верхньопотиличного ярусу відчісують униз на вже підстрижене волосся попередніх квадратів. Прямими ножицями виконують горизонтальний зріз праворуч і ліворуч від центра потилиці, орієнтуючись на довжину волосся середнього ярусу (рис. 9.20, д).
Волосся фронтальної зони відчісують за напрямком росту. Стрижуть прямим зрізом від потилиці до обличчя, орієнтуючись на довжину волосся середнього ярусу на потилиці (рис. 9.20, е).
Волосся лівого боку фронтальної зони голови стрижуть аналогічно правому, орієнтуючись на довжину волосся на потилиці (рис. 9.20, є).
Якість стрижки перевіряють перечісуванням волосся зліва направо та справа наліво, ліквідуючи окремі нерівності прямими ножицями (рис. 9.20, ж).
Для створення м’яких форм стрижки волосся, яке було підстрижене прямими ножицями, рекомендують профілірувати будь-яким способом.
9.1.11. Стрижка «гаврош»(рис. 9.21)
Форма стрижки: комбінована.
Техніки стрижки: «пасмо на пасмо», «зовнішнє градуювання», прямий зріз.
Інструменти: ножиці прямі, філірувальний ніж, комбінований гребінець.
Технологія виконання
Волосяний покрив голови розділяють горизонтальним проділом на фронтальну та потиличну зони. Двома вертикальними (паралельними) проділами, що проходять від лобних западин до тім’яних виступів, фронтальну зону розділяють на тім’яну та дві скроневі (рис. 9.22, а, с. 94).
Потиличну зону розділяють двома горизонтальними проділами на нижній, середній та верхні яруси. Ширина нижньопотиличного ярусу становить 5-8 см залежно від росту та густоти волосся. Верхній та середній потиличні яруси розділяють на 6 квадратів двома паралельними вертикальними проділами (рис. 9.22, б, с. 94). Для зручності волосся виділених ярусів та квадратів збирають у пучки та закріплюють затискачами.
Волосся нижньопотиличного ярусу відчісують униз. Стрижуть прямим зрізом праворуч і ліворуч від центра потилиці (рис. 9.22, в, с. 94). Якщо волосся густе, виконують додаткове філірування.
Стрижку наступних ярусів потилиці розпочинають з першого (1) квадрата. Горизонтальним проділом відділяють перше пасмо, відчісують його вниз під кутом від 10° до 45° і виконують зовнішній зріз філірувальним ножем (рис. 9.22, г). Висота філірування волосся — 1 см. Наступні квадрати стрижуть аналогічно першому (1).
Волосся верхнього ярусу стрижуть аналогічно нижньому. Послідовність стрижки: спочатку центральний четвертий (4) квадрат, потім бокові п’ятий (5) і шостий (6) квадрати (рис. 9.22, ґ).
Волосся скроневих зон розділяють Т-подібним проділом. Послідовність стрижки відповідає нумерації квадратів на скронях (рис. 9.22, д).
Волосся першого (1) квадрата скроні захоплюють одночасно з контрольною довжиною волосся верхнього ярусу потиличної зони і стрижуть, відтягуючи на обличчя. Волосся другого (2) квадрата захоплюють одночасно з довжинами першого (1) квадрата та середнього ярусу потиличної зони і стрижуть, відтягуючи на вухо, кут відтягування — від 10° до 30°. Волосся третього (3) квадрата стрижуть, орієнтуючись на довжину волосся першого (1) і другого (2) квадратів з відтягуванням у напрямку обличчя та брови (рис. 9.22, є).
Аналогічно стрижуть ліву скроневу ділянку, орієнтуючись на довжину пасом потиличної зони (рис. 9.22, є). Висота філірування волосся — 3 см.
Волосся тім’яної зони стрижуть у напрямку від маківки до чола, орієнтуючись на довжину волосся потиличної та скроневих зон (рис. 9.22, ж). Виконують зовнішнє філірування з відтягуванням на обличчя. Пасма чілки стрижуть внутрішнім філіруванням.
Якість стрижки перевіряють способом «на пальцях», прямими ножицями ліквідують окремі нерівності (рис. 9.22, з). За потреби виконують окантування скронь та чілки прямими ножицями методом філірування.
9.1.12. Стрижка «шапочка» з плавним переходом (рис. 9.23) Форма стрижки: комбінована.
Техніка стрижки: «на пальцях», або «пасмо за пасмом».
Інструменти: ножиці прямі, комбінований гребінець.
Технологія виконання
Волосяний покрив голови розподіляють на потиличну та фронтальну зони.
Фронтальну зону — на тім’яну та скроневі (рис. 9.24, а).
З правого боку голови вертикальним проділом, паралельно до крайової лінії росту волосся, на скроні відділяють перше пасмо. Відтягують пасмо перпендикулярно до голови й зрізають волосся під кутом, зменшуючи довжину нижніх пасом (рис. 9.24, б). У такій послідовності виконують стрижку всієї скроневої зони, зберігаючи кут зрізування пасма. Стрижуть до середини потиличної зони.
Ліву скроню стрижуть аналогічно правій (рис. 9.24, в).
На нижньопотиличній зоні відділяють пасмо паралельно крайовій лінії росту волосся. Захоплюють пасмо з частиною контрольного пасма потиличної зони й стрижуть, зберігаючи кут зрізування волосся (рис. 9.24, г). У такий спосіб стрижуть нижньопотиличну зону, рухаючись від вуха до вуха.
Тім’яну зону стрижуть за допомогою горизонтальних проділів. Відділяють пасмо по крайовій лінії росту волосся, відчісують на обличчя, стрижуть на довжину приблизно на рівні перенісся (рис. 9.24, ґ). Довжина цього пасма буде
контрольною для подальшого виконання стрижки на тім’яній зоні. Наступні пасма тім’яної зони стрижуть аналогічно.
Пасма на тім’яній зоні з правого боку відділяють вертикальними проділами. Стрижуть, з’єднуючи довжини тім’яної та скроневої зон (рис. 9.24, д, с. 95), рухаючись від чола до потилиці. Пасма на тім’яній зоні з лівого боку стрижуть аналогічно, рухаючись від чола до потилиці (рис. 9.24, е, с. 95).
Після завершення стрижки виконують окантування волосся (рис. 9.24, є, с. 95). Рекомендують філірування волосся сучасними способами.
9.1.13. Стрижка «шапочка контрастна» (рис. 9.25)
Форма стрижки: комбінована.
Техніки стрижки: «зведення волосся нанівець», «пасмо на пасмо».
Інструменти: прямі ножиці, філірувальні ножиці; машинка для стрижки волосся; комбінований гребінець.
Технологія виконання
Волосяний покрив голови розділяють хрестоподібним проділом на чотири зони. Додатковими діагональними проділами від скроневих виступів до потиличного виступу верхню частину волосяного покриву відділяють від нижньої. Волосся верхньої частини голови фіксують затискачами (рис. 9.26, а).
Стрижку розпочинають із правої скроні машинкою з насадкою № 1 або № 2. Стрижуть до розподільного проділу, виводячи машинку вгору (рис. 9.26, б).
Аналогічно стрижуть волосся на потилиці, рухаючись в напрямку до лівої скроні зі збереженням мисоподібної форми (рис. 9.26, в).
Ліву скроневу зону стрижуть аналогічно правій. Після завершення стрижки на прострижених ділянках виконують окантування по крайовій лінії росту волосся (рис. 9.26, г).
На верхній частині потилиці, паралельно до додаткового діагонального проділу, відділяють пасмо й відчісують його вниз. Пасмо зрізують паралельно до цього проділу, перекриваючи лінію зрізування, виконану машинкою (рис. 9.26, ґ). У такий спосіб утворюють контрольне пасмо для подальшої стрижки правої верхньопотиличної частини. Аналогічно стрижуть пасмо з лівого боку потилиці.
Наступні пасма на верхній частині потилиці відділяють паралельно контрольним пасмам. Відчісують пасма вниз, захоплюють із контрольним і стрижуть. Кут відтягування пасом — від 30° до 45° (рис. 9.26, д). Усі наступні пасма з обох боків стрижуть аналогічно попереднім, рухаючись до горизонтального проділу.
На правій фронтальній зоні відділяють пасмо горизонтальним проділом і відчісують його вниз. Відділене пасмо стрижуть, перекриваючи лінію зрізування, виконану машинкою (рис. 9.26, е). У такий спосіб утворюють контрольне пасмо для подальшої стрижки фронтальної зони.
Наступні пасма на правій фронтальній зоні відділяють паралельно до контрольного пасма, відчісують їх униз, захоплюють разом з контрольним і стрижуть,
обравши кут відтягування пасма від 30° до 45° (рис. 9.26, є). Усі наступні пасма цієї зони стрижуть аналогічно, рухаючись до вертикального проділу на тім’ї.
На лівій фронтальній зоні контрольне пасмо утворюють аналогічно правій (рис. 9.26, ж). Наступні пасма відділяють паралельно контрольному пасму, відчісують їх униз і стрижуть. Кут відтягування пасом — від 30° до 45° (рис. 9.26, з). Усі наступні пасма цієї зони стрижуть аналогічно.
9.1.14. Стрижка «рапсодія» (рис. 9.27)
Форма стрижки: прогресивна.
Техніки стрижки: «пасмо на пасмо», «пасмо за пасмом».
Інструменти: ножиці прямі, філірувальні ножиці; комбінований гребінець.
Технологія виконання
Волосяний покрив голови розподіляють горизонтальним проділом на потиличну та фронтальну зони. Потиличну зону розділяють вертикальним проділом на ліву та праву частини (рис. 9.28, а, с. 98).
Стрижку розпочинають із фронтальної зони. Відділяють пасмо завширшки 1 см по крайовій лінії росту волосся на лобі. Пасмо відчісують по горизонталі під кутом 90°, визначають довжину та виконують окантування у формі дуги, кінці якої зададуть лінію окантування у формі «підкови» (рис. 9.28, б, с. 98).
Наступне пасмо фронтальної зони відділяють паралельно до попереднього. Стрижуть, орієнтуючись на довжину контрольного пасма, продовжують утворювати дугу (рис. 9.28, в, с. 98). Решту пасом фронтальної зони стрижуть аналогічно (рис. 9.28, г, с. 98).
Потім стрижуть потиличну зону. Вертикальними проділами відділяють пасма за вухами, відтягують їх у напрямку обличчя, орієнтуючись на довжину скронь.
Виконують зріз, продовжуючи формувати лінію витягнутої підкови (рис. 9.28, ґ). Усі наступні пасма з правого та лівого боків стрижуть аналогічно.
Завершують стрижку окантуванням волосся на потилиці та глибоким філіруванням кінців пасом (рис. 9.28, д).
Особливості виконання. Чоловічі стрижки бувають прості та модельні. Вони відрізняються технікою та прийомами стрижки, кількістю використаних інструментів. У процесі виконання простих чоловічих стрижок використовують такі прийоми й інструменти: електромашинка з насадками й без насадок; тушування (електрична машинка та гребінець); тушування (ножиці, комбінований гребінець); підхват (ножиці, комбінований гребінець); спосіб «пасмо за пасмом».
Розрізняють стрижки на короткому волоссі та на волоссі середньої довжини.
9.2.1. Стрижка «наголо» (рис. 9.29)
Стрижка «наголо» рекомендована клієнтам з правильною формою голови та без пошкоджень шкіряного покриву голови. Стрижку виконують на сухому волоссі. Якщо волосся довге, його вкорочують на необхідну для роботи машинкою довжину способом «на пальцях», підхватом або тушуванням.
Інструменти: електрична машинка, гребінець, прямі ножиці, безпечна бритва.
Технологія виконання
Стрижку розпочинають машинкою з ножем 1 мм або 3 мм з лобно-тім’яної зони. Першу смугу стрижуть у напрямку від крайової лінії росту волосся до маківки (рис. 9.30, а). Кожна наступна смуга заступає на попередньо прострижену смугу для забезпечення рівномірності стрижки (рис. 9.30, б).
У такий спосіб виконують стрижку по всій поверхні голови (рис. 930, в).
Волосся на маківці та потиличні вихори додатково простригають проти їхнього росту (рис. 930, г). Темні місця або смуги, що залишилися після стрижки, простригають машинкою з ножем тієї ж висоти, яким виконували первинну стрижку. Окантовують скроні, вуха та шию (рис. 930, ґ).
Рекомендації. Якщо стрижку виконано ножем 3 мм, окантування здійснюють ножем 1 мм; якщо ножем 1 мм, то окантування здійснюють безпечною бритвою. Пушкове волосся зістригають безпечною бритвою.
Наприкінці стрижки виконують шліфування — зрізують ножицями окремі волосинки, що стирчать.
9.2.2. Стрижка «англійська» (рис. 9.31)
Стрижка належить до спортивного стилю, найкоротша з усіх сучасних стрижок. Така зачіска не пасує чоловікам з великими вухами. Також її не рекомендують робити на жорсткому й густому волоссі. Стрижка підходить юнакам і чоловікам середнього віку.
Інструменти: гребінець, ножиці, електрична машинка, безпечна бритва.
Технологія виконання
Стрижку розпочинають машинкою з ножем 3 мм з правої скроневої зони, від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до середини лобної западини з виведенням машинки на себе. Лінію стрижки продовжують машинкою на потилиці (рис. 9.32, а, с. 100).
Потиличну зону стрижуть машинкою з ножем 3 мм у напрямку від крайової лінії росту волосся до маківки (рис. 932, б, с. 100). Лінію стрижки продовжують машинкою на лівій скроневій зоні.
Ліву скроневу зону стрижуть аналогічно правій (рис. 932, в, с. 100).
Тім’яну зону стрижуть способом «на пальцях» (або «пасмо за пасмом»), довжина волосся — 1-2 см (рис. 932, г, с. 100).
Плавний перехід від стрижки машинкою на нижніх зонах до стрижки способом «на пальцях» здійснюють тушуванням. По крайовій лінії зводять волосся нанівець ножем 1 мм (рис. 932, ґ, с. 100).
Пушкове волосся зістригають машинкою з ножем 1 мм або безпечною бритвою.
9.2.3. Стрижка «бокс»(рис. 9.33)
Стрижка «бокс» завжди модна й актуальна. Її можна робити незалежно від форми голови, кольору й об’єму волосся.
Інструменти: електрична машинка, прямі ножиці, гребінець, безпечна бритва.
Технологія виконання
Стрижку розпочинають машинкою з ножем 1 мм з правої скроні від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до скроневого виступу з виведенням машинки на себе (рис. 9.34, а). Лінію стрижки продовжують машинкою на потилиці.
Потиличну зону стрижуть машинкою з ножем 1 мм від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до центра потиличного виступу з виведенням машинки на себе (рис. 9.34, б). Лінію стрижки продовжують машинкою на лівій скроневій зоні.
Ліву скроневу зону стрижуть аналогічно правій (рис. 934, в).
Волосся тім’яної та верхньопотиличної зон стрижуть способом «на пальцях» (рис. 9.34, г). Довжина волосся не перевищує 2 см.
Плавний перехід від стрижки машинкою до стрижки ножицями здійснюють тушуванням і машинкою з ножем 3 мм, рухаючись навколо голови з виведенням машинки вгору (рис. 934, ґ).
Волосся на скронях, за вухами та на шиї окантовують бритвою або машинкою (рис. 934, д). Пушкове волосся зістригають машинкою або безпечною бритвою. Чілку окантовують прямими ножицями.
9. 2. 4. Стрижка «напівбокс» (рис. 9.35)
Популярна чоловіча стрижка «напівбокс» належить до класичних. Стрижку виконують на різних типах волосся, чоловікам з різною формою обличчя.
Інструменти: електрична машинка, прямі ножиці, гребінець, безпечна бритва.
Технологія виконання
Стрижку розпочинають з оформлення потилиці та скронь машинкою з ножем З мм з правої скроні від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до середини скроневої западини з виведенням машинки на себе (рис. 936, а). Лінію стрижки продовжують машинкою на потилиці.
Потиличну зону стрижуть машинкою з ножем 3 мм від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до початку потиличного виступу з виведенням машинки на себе (рис. 936, б). Лінію стрижки продовжують машинкою на лівій скроні.
Ліву скроневу зону стрижуть аналогічно правій (рис. 936, в).
Волосся тім’яної та верхньопотиличної зон стрижуть способом «на пальцях» (рис. 936, г). Плавний перехід від стрижки машинкою на нижніх зонах до стрижки способом «на пальцях» верхніх зон здійснюють за допомогою тушування (рис. 936, ґ).
Уздовж крайової лінії росту волосся машинкою з ножем 1 мм зводять волосся нанівець. Волосся на скронях і за вухами окантовують бритвою (рис. 9.36, д, с. 100). Пушкове волосся зістригають машинкою або безпечною бритвою. Чілку окантовують прямими ножицями.
9.2.5. Стрижка «полька» (рис. 9.37)
Ця стрижка приховує вади на скроневих зонах, пасує чоловікам, які мають худорляве обличчя. Для стрижки характерне довге волосся на верхніх зонах, коротке волосся на нижньопо-тиличній ділянці та плавний перехід між довжинами.
Універсальна стрижка «полька» підходить також для дітей. Нюанси стрижки. Якщо стрижку «полька» виконують у класичному варіанті, то перехід між коротким і довгим волоссям — плавний. Якщо волосся густе або кучеряве, перед стрижкою необхідно виконати філірування.
Якщо заріст волосся на потиличній зоні низький, його стрижуть ножем 3 мм до мочки вуха, якщо заріст волосся високий — стрижуть вище мочки вуха, відповідно до загальної довжини стрижки та побажань клієнта (рис. 9.38. а, б).
За формою окантування чілка може бути скошена або мисом, що зумовлено вкладанням (з проділом чи без проділу). Отже, стрижка може мати різні варіанти: з прямим проділом, з боковим, без проділу (зачісують від обличчя).
Залежно від довжини волосся на верхніх зонах і висоти смуги знятого машинкою волосся на нижньопотиличній зоні, розрізняють такі види стрижки «полька»: довга, коротка та середня.
Скроневі зони: у короткій — з відкритим вухом; у середній та довгій волосся закриває вухо на 1/3, на 1/2, до мочки; лінія окантування — пряма.
Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка, безпечна бритва.
Техніки стрижки: «на пальцях», тушування, стрижка машинкою.
Технологія виконання
Стрижку розпочинають із потиличної зони машинкою з ножем 3 мм, рухаючись від крайової лінії росту волосся до рівня мочки вуха з виведенням матттипки на себе (рис. 9.39, а). За допомогою машинки з ножем 1 мм створюють плавний перехід по крайовій лінії росту волосся (рис. 9.39, б). Пушкове волосся зістригають машинкою або безпечною бритвою.
Праву та ліву скроневі зони стрижуть машинкою з ножем 3 мм або 1 мм від крайової лінії росту волосся до середини скроневої виїмки (рис. 9.39, в).
Тім’яну, верхньоскроневі та верхньопотиличну зони стрижуть способом «на пальцях» (рис. 9.39, г). Довжина волосся тім’яної зони може сягати 7-10 см.
За допомогою тушування створюють плавний перехід від короткого волосся на нижніх зонах до довгого волосся на верхніх зонах.
Окантування виконують на скронях, вухах, шийних лініях машинкою або бритвою (рис. 9.39, ґ). На птиї окантування не здійснюють.
Чілку окантовують прямими ножицями. Форма чілки — трикутна або скошена (рис. 9.39, д). Довжина може сягати кінчика носа.
9.2.6. Стрижка «канадка» (рис. 9.40)
Стрижку рекомендують для прямого та хвилястого волосся будь-якої густоти. Чілку можна зачісувати від обличчя та набік.
Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка.
Техніки стрижки: «на пальцях» (або «пасмо за пасмом»), тушування, стрижка машинкою.
Технологія виконання
Стрижку розпочинають з правої скроневої зони машинкою з ножем 1 мм або 3 мм, рухаючись від крайової лінії росту волосся до середини скроневої виїмки (рис. 9.41, а). Потиличну зону стрижуть машинкою з ножем 3 мм, рухаючись від крайової лінії росту волосся до рівня мочки вуха (рис. 9.41, б).
По крайовій лінії росту волосся зводять нанівець машинкою з ножем 1 мм (рис. 9.41, в).
Ліву скроневу зону стрижуть аналогічно правій (рис. 9.41, г).
Тім’яну, верхньоскроневі та верхньопотиличну зони стрижуть способом «на пальцях».
Довжина волосся лобно-тім’яної зони становить 3-4 см, довжина маківки — 2-3 см, довжина верхньопотиличної ділянки — 1 см.
Плавний перехід від стрижки машинкою на нижніх зонах до стрижки способом «на пальцях» на верхніх зонах здійснюють тушуванням (рис. 9.41, ґ). Скроні, вуха та шийні лінії окантовують машинкою (за бажанням клієнта бритвою). Чілку окантовують прямими ножицями (рис. 9.41, д).
9. 2. 7. Стрижка «їжак» (рис. 9.42)
Це коротка спортивна стрижка. її максимальна довжина не перевищує 5 см. Форма стрижки овальна, трохи витягнута над маківкою. Рекомендують для жорсткого волосся з вертикальним кутом росту (90°).
Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка, безпечна бритва.
Технологія виконання
Якщо волосся довге, його вкорочують до потрібної довжини способом «на пальцях». Стрижку розпочинають машинкою з ножем 3 мм із правої скроні від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до середини скроневої западини з виведенням машинки на себе (рис. 9.43, а). Лінію стрижки продовжують машинкою на потилиці.
Потиличну зону стрижуть машинкою з ножем 3 мм від крайової лінії росту волосся до початку потиличного виступу з виведенням машинки на себе (рис. 9.43, б). Лінію стрижки продовжують машинкою на лівій скроні.
Ліву скроневу зону стрижуть аналогічно правій (рис. 9.43, в).
Стрижку верхніх зон (верхні скроневі, верхньопотилична та тім’яна) виконують способом тушування, утворюючи овальну форму стрижки (рис. 9.43, г).
На правій скроневій, правій потиличній та правій тім’яній зонах здійснюють тушування (рис. 9.43, ґ).
Аналогічно правій стороні стрижуть ліву сторону.
Окантування волосся на скронях, за вухами, на шиї виконують машинкою або безпечною бритвою (рис. 9.43, д).
Лінія окантування потилиці овальна або пряма.
9.2.8. Стрижка «бобрик» (рис. 9.44, с. 106)
Належить до спортивних стрижок. Якщо волосся довге, його вкорочують способом «на пальцях» по всій поверхні голови.
Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка.
Технологія виконання
Стрижку розпочинають машинкою з ножем 3 мм із правої скроні від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до середини скроневої западини з виведенням
машинки на себе (рис. 9.45, а). Лінію стрижки продовжують машинкою на потилиці.
Потиличну зону стрижуть машинкою з ножем 3 мм від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до початку потиличного виступу з виведенням машинки на себе (рис. 9.45, б). Лінію стрижки продовжують машинкою на лівій скроні.
Ліву скроневу зону стрижуть аналогічно правій (рис. 9.45, в). На правій та лівій скроневих зонах здійснюють тушування, утворюючи овальну форму стрижки, як у стрижці «їжак».
Тушування тім’яної зони виконують горизонтально. Для цього ножиці та гребінець тримають чітко по горизонтальній лінії. Напрямок стрижки — від крайової лінії росту волосся до маківки (рис. 9.45, г).
На потиличній зоні здійснюють тушування, утворюючи овальну форму, як у стрижці «їжак» (рис. 9.45, ґ).
Окантування волосся на скронях, за вухами, на шиї виконують машинкою або безпечною бритвою (рис. 9.45, д).
Лінія окантування потилиці пряма.
9.2.9. Стрижка «площадка каре» (рис. 9.46)
Стрижка вирізняється чіткими лініями та формами. Має три площини (тім’яну та дві скроневі).
Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка.
Технологія виконання
Стрижку розпочинають машинкою з ножем 3 мм із правої скроні від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до скроневого виступу з виведенням машинки на себе (рис. 9.47, а). Лінію стрижки продовжують машинкою на потилиці.
Потиличну зону стрижуть машинкою з ножем 3 мм від крайової лінії росту волосся, рухаючись угору до середини потилиці з виведенням машинки на себе (рис. 9.47, б).
Лінію стрижки продовжують машинкою на лівій скроневій зоні.
Ліву скроневу зону стрижуть аналогічно правій (рис. 9.47, в).
На правій скроневій зоні та правій верхньопотиличній зоні здійснюють тушування, утворюючи чітку вертикальну лінію стрижки. Гребінець тримають у вертикальному положенні, ножиці спрямовані кінцями донизу (рис. 9.47, г).
Під час виконання стрижки лівої скроневої та лівої верх-ньопотиличної зон гребінець тримають у вертикальному положенні, кінці ножиць спрямовані догори.
Під час тушування тім’яної зони ножиці та гребінець тримають чітко по горизонтальній лінії. Напрямок стрижки — від крайової лінії росту волосся до маківки (рис. 9.47, ґ).
Окантування волосся на скронях, за вухами, на шиї виконують машинкою або безпечною бритвою (рис. 9.47, д).
Лінія окантування потилиці пряма.
9.2.10. Стрижка «угорка» (рис. 9.48)
Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка.
Залежно від довжини волосся розрізняють подовжений, укорочений та короткий варіанти стрижки «угорка». Технологічна послідовність трьох варіантів стрижки однакова.
Подовжений варіант стрижки (рис. 9.49, а, с. 108)
Техніки стрижки: «на пальцях», окантування.
Стрижку виконують способом «на пальцях». На верхніх зонах застосовують прямий кут зрізування, на нижніх зонах — внутрішній. Довжина довільна. Окантування волосся чілки, скронь, за вухами та на шиї виконують ножицями.
Укорочений варіант стрижки (рис. 9.49, б)
Техніки стрижки: «на пальцях», тушування ножицями, окантування.
Верхні зони стрижуть способом «на пальцях», кут зрізування прямий. На нижніх зонах виконують тушування ножицями. Волосся чілки окантовують ножицями; скроні, вуха та шию — машинкою.
Короткий варіант стрижки (рис. 9.49, в)
Техніки стрижки: «на пальцях», тушування машинкою, окантування.
Стрижку верхніх зон виконують способом «на пальцях», кут зрізування прямий. На нижніх зонах здійснюють тушування машинкою. Окантування волосся чілки виконують ножицями.
Окантування волосся скронь, за вухами та на шиї виконують машинкою.
Технологія виконання стрижки «угорка» за вкороченим варіантом
Стрижку розпочинають із лобно-тім’яної зони способом «на пальцях» (рис. 9.50, а). Довжину волосся погоджують з клієнтом.
Праву скроневу та праву верхньопотиличну зони стрижуть способом «на пальцях», орієнтуючись на довжину волосся попередньо простриженої тім’яної зони.
Ліву скроневу та ліву верхньопотиличну зони стрижуть аналогічно правій способом «на пальцях» (рис. 9.50, б).
На нижніх скроневих та нижньопотиличній зонах виконують тушування (рис. 9.50, в).
Чілку окантовують прямими ножицями. Окантування на скронях, за вухами та на шиї виконують машинкою або ножицями (рис. 9.50, г).
Борода й вуса допомагають приховати певні особливості: маленьке або скошене підборіддя, занадто повні щоки, довгий або дуже широкий ніс, велику відстань між носом і верхньою губою, повні губи тощо.
Стрижка бороди та вусів, як і догляд за ними, мають певну специфіку. Волосся бороди та вусів жорсткіше, порівняно з волоссям голови, іноді росте нерівномірно, може бути різних відтінків. Густота волосся вусів і бороди також буває різною. Усе це необхідно враховувати, обираючи їхню форму (рис. 9.51).
Сучасні форми борід і вусів різноманітні, зумовлені національними традиціями, мають історичне походження, видозмінені сучасним дизайном.
Інструменти: електрична машинка, ножиці, бритва, гребінець.
Техніки стрижки: зняття волосся над гребінцем, внутрішній зріз, стрижка машинкою, окантування.
Борода. Вибір форми бороди — справа індивідуальна й залежить від уподобань людини. Завдання перукаря полягає в урахуванні певних закономірностей визначення форми бороди та наданні клієнтові професійної поради.
По-перше, на вибір форми бороди впливають форма та пропорції обличчя, зріст і фігура клієнта.
По-друге, необхідно врахувати колір як волосся, так і шкіри обличчя. Наприклад, якщо волосся темне, а шкіра обличчя світла, не потрібно робити бороду занадто об’ємною. Світло- й рудоволоса борода може бути широкою, оскільки завдяки кольору вона не буде сильно виділятися на обличчі.
Технологія виконання
Перед початком стрижки бороду необхідно розчесати, підтримуючи її знизу. Підрізають волосся з правого боку, починаючи знизу в напрямку до кута на щелепному виступі. Конус бороди зводять нанівець. Гострий кінець бороди має проектуватися на середину підборіддя. Над щелепою біля вуха волосся тушують.
Якщо щоки мають бути поголені, то роботу розпочинають саме з гоління шиї та щік до лінії початку бороди.
Якщо волосся на щоках не голять, стрижку бороди треба починати з оформлення основи — зняття волосся на щоках та шиї.
Вуса. У багатьох випадках форма вусів компенсує непропорційність розмірів носа або приховує інші особливості обличчя. Вуса бувають довгі, короткі, укорочені, а також фігурні, вузькі та широкі (рис. 9.52). Обираючи форму вусів, обов’язково враховують риси обличчя і насамперед форму носа.
Довгі, або «українські», вуса мають вузькі кінці, які оформляють за допомогою філірування бритвою. Якщо необхідно зменшити пишноту вусів, нижній край волосся філірують ножицями.
Для зменшення довжини кінці вусів розчісують, притримують лівою рукою та підстригають до потрібної довжини.
Індивідуальний підхід до оформлення вусів дає перукареві можливість застосувати на практиці безліч способів і прийомів, які доповнюють основну технологічну послідовність стрижки.
9.4. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ДИТЯЧИХ СТРИЖОК
Стрижки для дітей не повинні копіювати стрижки дорослих. Вони мають бути сучасними та різноманітними й ураховувати вік дитини. Обираючи модель стрижки, треба пам’ятати, що діти не зможуть самостійно робити зачіску. Тому перевагу надають зручним і простим моделям, для яких достатньо просушування волосся і не потрібне вкладання (рис. 9.53).
Кучері немовляти в перші місяці життя не створюють проблем, але, відростаючи, починають сплутуватися, потрапляють в очі. Коли настає час першої стрижки (приблизно наприкінці першого року життя), її виконують частіше в домашніх умовах.
Батьки мають підготувати дитину до цієї нової для неї події. Це важливо, якщо батьки роблять стрижку самі, а тим більше, якщо стригтиме стороння людина. Де б не підстригали малюка — удома чи в перукарні, необхідно перетворити цей процес на гру, особливу й захопливу подію.
Перед стрижкою потрібно з’ясувати в батьків, як саме потрібно стригти дитину.
Спочатку перукареві необхідно викликати в дитини позитивну реакцію, завоювати її прихильність і довіру. Під час стрижки потрібно постійно підтримувати цікавість дитини до маніпуляцій майстра, підбадьорювати її, хвалити.
Якщо дитина не хоче спокійно сидіти на одному місці, вередує, застосуйте такі прийоми:
• посадіть її на високий стілець і дайте в руки улюблену іграшку;
• попросіть дорослих підтримувати малюка під час стрижки;
• посадіть дитину перед дзеркалом, зосередьте її увагу на спостереженні за вашими діями;
• приготуйтеся до постійних рухів дитини й рухайтеся разом з нею.
У догляді за волоссям дітей віком 1-2 роки обмежуються простими стрижками «на пальцях» і машинкою, укороченням чілки.
Дитина віком від 2 років може витримати процес стрижки в усій послідовності. Стрижки виконують способом «на пальцях» (або «пасмо за пасмом»). Форму підкреслюють окантуванням. Оскільки волосся в цьому віці зазвичай рідке, несформоване, нерівномірної довжини, структури та росту, не варто залишати довгі пасма волосся.
У дітей віком 2,5-3 роки волосся набуває однорідної структури, починає рівномірно рости, але все ще залишається тонким. Для них рекомендують короткі стрижки з тушуванням ножицями або машинкою; філірування в цьому віці не застосовують.
Стригти дитину потрібно впевнено, із задоволенням. Хороший настрій і доброзичливість позитивно вплинуть на поведінку дитини. Стрижку розпочинають із тих ділянок, які потребують втручання в першу чергу. Якщо поведінка дитини зміниться і доведеться перервати роботу, основне вже буде зроблено. Потрібно
бути передбачливими й обережними під час стрижки, щоб не поранити дитину, використовувати ножиці з тупими кінцями.
Закінчивши роботу, варто похвалити малюка, сказати, як красиво він (вона) тепер виглядає. Нехай батьки дитини також помилуються стрижкою. Діти люблять бути в центрі уваги, тож треба скористатися цим, щоб закріпити прихильність до себе та своєї роботи.
Стрижки для дітей 3-5 років мають бути нескладними, зручними та сучасними. Окрім коротких, дівчатам пропонують стрижки «сессун», «паж»; хлопцям — переважно короткі стрижки «бокс», «їжак».
Дівчатам з довгим волоссям добирають різні варіанти кіс, нескладні зачіски з плетінням.
Дітям шкільного віку можна сміливо пропонувати модельні стрижки, практичні й зручні, які не потребують спеціального вкладання волосся.
Дівчатам середнього шкільного віку підійдуть стрижки «каре», «шапочка» та їхні різновиди, філірування волосся.
Хлопцям рекомендують класичні, спортивні й молодіжні стрижки, що не потребують укладання.
Запитання та завдання
Жіночі стрижки
1. На що потрібно звернути увагу під час виконання стрижки «руська»?
2. Як потрібно перевіряти стрижку «руська»?
3. Які інструменти використовують для стрижки «французька»?
4. Охарактеризуйте технологію виконання стрижки «французька».
5. Якими способами філірують волосся у стрижці «французька»?
6. У чому полягає особливість стрижки «австрійська»?
7. Яка послідовність виконання простої короткої стрижки?
8. Охарактеризуйте загальний вигляд стрижки «каскад».
9. Яка послідовність виконання стрижки «каскад»?
10. Які прийоми застосовують у процесі стрижки «паж»?
11. Яку форму має стрижка «паж»?
12. Назвіть послідовність технологічного виконання стрижки «паж».
13. Який загальний вигляд має стрижка «гаврош»?
14. Охарактеризуйте технологію виконання стрижки «гарсон».
15. Які техніки стрижки застосовують у зачісці «сессун»?
16. Охарактеризуйте технологію виконання стрижки класичного «каре».
17. Під яким кутом зістригають волосся в стрижці «задор»?
Чоловічі стрижки
18. Які інструменти застосовують у чоловічих стрижках?
19. Охарактеризуйте технологію виконання стрижки «наголо».
20. Які техніки застосовують у стрижці «бокс»?
21. Чим відрізняється стрижка «напівбокс» від стрижки «бокс»?
22. Чим відрізняються і чим подібні стрижки «їжак», «бобрик» і «площадка каре»?
23. Яка технологія виконання стрижки «їжак»?
24. Назвіть особливості технологічного виконання стрижки «площадка каре».
25. Які техніки застосовують у стрижці «полька»?
26. Назвіть різновиди стрижки «полька».
27. Як виглядає форма стрижки «угорка»?
28. Охарактеризуйте технологію виконання стрижки «угорка».
29. Що спільного в технології виконання стрижок «канадка» і «полька»?
30. Як у стрижці «канадка» оформляють волосся тім’яної зони?
Дитячі стрижки
31. Які стрижки рекомендують дітям віком 2,5-3 роки?
32. Які стрижки рекомендують робити дівчатам і хлопцям віком 3-5 років?
33. Які стрижки підійдуть юнакам шкільного віку?
34. Виконайте тестові завдання.
1. Комбінована базова стрижка — це А «гарсон»
Б «гаврош»
В «сессун»
Г «паж»
2. Форма площадки на тім’яній зоні та заокруглена на скронях у стрижці А «бобрик»
Б «їжак»
В «каре»
Г «полька»
3. Контрольне пасмо розміщене на маківці в базовій стрижці А «задор»
Б «каре»
В «паж»
Г «руська»
4. Чоловікам із жорстким волоссям, яке росте вертикально (під кутом 90°), рекомендують стрижку
А «іжак»
Б «полька»
В «бокс»
Г «наголо»
Це матеріал з підручника "Основи перукарської справи" Горбатюк, Зінченко, Откидач 2020
Наступна сторінка: 10. Укладання волосся